До дня мови і писемності…
Терплю один, але щемить душа,
Згусток крові блокує чисті жили,
Мовчать слова, або кудись спішать,
Вони мене крізь серце вже прошили…
Родинне слово, слово для душі,
Тебе я прагну воскресити знову,
Бо тільки ти в моїй душі рушій,
Що зберігає рідну нашу мову.
Якщо ти українець – пам’ятай!
Без мови наш народ не зможе жити,
Як мову забирають, то вставай,
За неї можем дорого платити!
І мову бережімо, як життя,
Відкиньмо все, згуртуймося у лави
І волю ту, що нам дала земля…
Шануймо у віках і її славу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619797
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2015
автор: Віталій Назарук