І з чого знову починати,
Коли кінець уже прийшов,
Та все одно, хочу сказати,
Свою кохану, я знайшов.
Завжди у нас все добре було,
При наймі, завжди так казалось,
Любов, бажання, все минуло,
Та все життя, переламалось.
Ти добрий, класний, ти прикольний,
Немає слів щоб все сказати,
Лапша на вухо і так далі,
В кінці..., не можеш ти кохати.
Бо ми в житті є різні люди,
У нас є різне виховання,
Та скільки часу проминуло?!!,
Аж десять рокiв, палкого кохання.
Для тебе, завжди я старався,
Аж сьомим потом обливався,
Я піклувався і переживав,
Крім тебе, іншої не мав.
З тобою поруч я змінився,
Боявся втратити тебе,
Мабуть я, дуже помилився,
Не це для тебе головне.
Ти хочеш все , і вже й одразу,
Але в житті, так не буває,
Хтось має гроші і багатство,
Та чогось іншого не має.
Така в житті закономірність,
Не можна все одразу мати,
Живе людина, лиш для того,
Щоб поступово, здобувати.
Любов для мене, головніша,
Любов для мене, це є все,
Але тобі, потрібно інше,
Тебе ненавиджу за це.
Від мене ти багато хочеш,
В думках, багато вимагаєш,
Та що мені ти дати можеш?,
Повір, ніколи не вгадаєш.
В народі мудрі люди кажуть
Що на любий початок, є кінець,
Шкода, між нами все скінчилось,
Ми не підемо під вінець.
Скінчилось все, за надто швидко,
Не знаю, що тут ще сказати,
Якщо, не хочеш відчувати болю,
Тоді не треба, взагалі кохати.
А що мені тепер робити,
Коли я болю не боюся,
Я також є жива людина,
І знов до БОГА я молюся.
Дай БОЖЕ, мужності і сили,
Благаю, припини страждання,
Не дай в житті розчаруватись,
Взаємного, подай кохання.
07.08.2010р,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2015
автор: Павлодар