Часоплин
У ставках прочахає тепло,
Похмарнішало срібне люстерко,
Падолистом гаї замело,
Стало сумно і тихо, як в церкві.
Роздягнулись до нитки ліси,
Усамітнились гнізда буслині,
Не лишилось і крихти краси
На духмяній квітучій долині.
Розгорається кущ калини,
Зачаділи солом’яні дахи,
Як зима намете сивини,
Розспіваються прядки, мов птахи.
Й поскакають верхом на коні
В сновидіннях утоплені ночі,
За Великоднем збільшяться дні
І на радість Перун загуркоче.
Ми по колу цьому біжимо
Щоби стрінути щастя в зеніті,
Як зіницю, діток ростимо -
Найцінніше багатство на світі.
09 листопада 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619680
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.11.2015
автор: Микола Паламарчук