Дозволь мені поплакати від щастя,
Хоч трішечки порюмсати дозволь.
Хіба ж мені колись забути вдастся
Тепло твоїх божественних долонь?
Не тіш мене, не тіш, не заспокоюй -
Я просто дала волю почуттям.
І сльози ці солодкі - не від болю,
Спокійно в серці: ти навіки там!
Дозволь мені поплакати, хоч строгий
На сльози мораторій встановив.
Світлішою земля ця стала б трохи,
Якби на світі кожен так любив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2015
автор: La Fee