Коли я був музикантом в раю
я мав скрипку і пив мускат
Барабанщиком Будда був
піаніст Христос
контрабасист Магомет
І збирались до нас на концерт
божества у довгих плащах
Джим Моррісон і Курт Кобейн
їм освітлювали темний шлях
Проковтне нас пітьма
Стане вічною мить
Вже ніщо не болить
і нічого нема
Лише схлипує десь
безіменна душа
Вона знову прийшла
закінчивши свій рейс
А ти жила десь там на землі
в Запоріжжі а чи в Голівуді
І приходили чоловіки
цілувати твої спраглі груди
А вночі ти стогнала під блюз
Дні були як суцільний ремейк
Тебе любив хмільний Сен-Жон Перс
і тверезий Тулуз-Лотрек
Одного разу прийшов диригент
Сказав мені: “Збирайся униз.
І не забудь взяти свій інструмент –
для Паганіні писати каприс”
А тобі надіслали листа
що земний твій закінчився час
І сміялися небеса
І ридав осиротілий Пегас
збірка "Небесний оркестр"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619568
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.11.2015
автор: Валентин Терлецький