То й що...переплутані кимось нитки,
На тлі сірих буднів - рожеве шиття,
Іскрить муліне, шовковисті рядки
Розписують потай, похмуре життя.
То й що...кілька крапель на денце налий,
Хай злиться весь світ, а у нас ворожба -
Збираєм ті пазли, що серед імли
Відчинять віконце і згине журба.
То й що...нових слів не придумав ніхто,
Та лиш розпізнають таємні думки,
Пошиють із заздрощів чорних хітон
І на домовину замовлять вінки.
То й що...розплелось на окремі листи
Те світле і темне - в виразні вірші...
Врятуйтесь, ще проситься тихе "прости"
Поволі хай скотиться камінь з душі.
08.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2015
автор: Ліна Ланська