Осінь.
Вечір.
Тихо стало.
Звук трамбона ледве чути,
На деревах листя спало,
Тільки я не міг заснути.
За трамбоном ніжна скрипка,
Відбирала сон і втому,
Контрабаса стогін й схлипи,
В такт оркестру духовому.
І від тої музики п'янкої,
Жовте листя враз затріпотіло,
Танцювало вальс в передпокої,
Далі- з вітром в поле, полетіло.
А край неба сонячна заграва,
Зiрoньку вечірню запалила,
Павутинки з літа проводжала,
Як фатою, жовту осінь, вкрила.
В платті з ситцю танцювало листя,
Зваблювало ніжною красою,
Свідком я сьогодні залишився,
На весіллі, осені з фатою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2015
автор: LeGrand