Ти маєш безліч слів,
Буденних і святкових,
Ти мелодійна, чиста і свята,
Казкова ти, проста і загадкова,
В тобі веселка, поле і жита.
В тобі стрімких річок
Нестримний гомін,
І запах трав духмяних навесні,
Про літнє надвечіря теплий спомин,
І птахів щебетання увісні.
Достатньо сотні слів
Звичайних і всіляких,
Які в собі мелодію несуть,
Вони не потребують нотних знаків,
Уста самі мелодію сплетуть.
О рідна мово! Ти благословенна!..
На тебе, незахищену, молюсь,
Ти наче кров, що оживляє вени,
Тебе навіки втратити боюсь.
Оживай, розцвітай, рідна мово,
По землі, мов барвінок, стелись,
Хай твоє незамулене слово
Задзвенить між людей, як колись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619213
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.11.2015
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)