життя в мене вкрали
перони... вокзали...
вагони з заліза,
слова "вже запізно".
і гуркіт від колій
так тихо, поволі...
мільйони зупинок,
сидінь, м'яких спинок...
сусідів попутніх,
частково присутніх.
валіз із сумками,
тих кас за квитками...
- усі однакові,
ловіте на слові!
всі потяги... каси...
на Київ... Черкаси...
уже рік за роком
проводжу так оком
життя в тих вагонах,
в купе та перонах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619146
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2015
автор: Ivanna Pikhun