А вітер зрозумів, що рано.

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618973

А  вітер  зрозумів,  що  рано
йому  закінчувати  свій  політ,
летів  у  море  шукати  вітрило,
біле,  а  чи  червоне:  будь-яке.

Знайшов  в  блакитному  тумані,
біліло  одиноко  у  далечині,
вітер  знайшов  червонії  вітрила,
з  якими  кораблю  у  порт  іти.

Вітрило  одиноке  біліло  в  тумані:
нікуди  не  пливе  воно  і  не  спішить,
вітрильник  із  ними  пливе  з  вітрами,
напевно,  до  когось  біжить.

Щасливої  дороги  з  червоним  вітрилом,
нехай  зустріне  Грей  свою  Ассоль
і  одиноко  поплисти  у  тумані
вітрильнику,  який  самотній  знов.

Хоч  він  самотній,  але  з  капітаном,
у  порт  скоро  скеровує  вітру  політ,
чи  плисти  самотою  із  вітрами
зробити  вибір  може  тільки  він.

Анімація  із  інтернету.
6.11.2015.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2015
автор: Светлана Борщ