Між сумними акордами сміху грає вітер і небо шумить.
Я в полоні закоханих в літо, ненависників осені мить.
Лине пісня сумна і журлива, всі птахи відлетіли у вир
Де ти бродиш самотньо людина, поміж трав і стежин запашних
Нині сонце не гріє, не тліє, і блакить не голубить мене
Я в полоні закоханих в літо, чуєш осінь-"Не люблю тебе!"?
Ти понищила вітром світила, фарбу вкрала з мого полотна
Я для тебе маленька людина, ти для мене Всесвітня зоря
І благаю тебе зупинитись. Ігноруєш мене, сміючись?
Я в полоні закоханих в літо, але осінь вподобалась більш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619100
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.11.2015
автор: Сновида