Десь незримо ангели ходять
і осінній лист злітає,
і так довго кружляють вітри,
наче лист бажання чекають.
Навколо зривала осінь
листяні жовті квіти,
водоспад струменем біжить,
Землю з каменю напоїти.
Хто йде мимо, усіх їй
Пречистій благословити:
усіх дорослих і дітей,
що краще стануть жити.
Пречиста Діва, що стоїть
біля стіни собору здавна,
не закінчується часу мить,
і Пречиста благословляла!
3.11.2015.
Фотографія автора.
Місто Івано-Франківськ,
майдан А.Шептицького,
10.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618720
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2015
автор: Светлана Борщ