Що скаже Вкраїна, чи почує вона?
Чи заплаче рідненька за сонцем?
Чи знає земля, чия то вина,
Що москаль глядить у віконце?
Чи проллє вона сльози на враже життя,
Чи затопить їх думку грозою?
Та вічна дорога, те давнє шиття,
Що плететься за нами чумою…
Ті сльози такі непомітні,
Навіть ворог не бачить їх слід,
Але загориться лиш світло,-
Вони розкремсають весь лід.
На їх силу й завзяття лихе,
На мільйони ворожих очей
Патріоти поставили хрест,
Хоч багато віддали людей.
Вони стали за Неньку свою,
Захистили міцною спиною,
І зараз я Бога молю,
Щоб тримались вони булавою!
Нехай Ненька їх захищає,
Нехай гордий подарить уклін,
Хай дороги всі заквітчає,
Щоб ворог зігнувсь до колін!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618665
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.11.2015
автор: AnastasiaSlobodianiuk