Для мене на зорі дитинства
Ти мамою пестливою була.
І бачила я світ єдиний
Зі світлого і рідного вікна.
Коли я підросла - ти вулицею стала,
І школою, що вивела в життя.
Та з часом вулиця у шлях переростала,
В дорогу, що у світ мене вела.
Вже стала затісна віконна рама
Для всього, що жило в мені й кругом, -
Ти стала полем, горами, лісами,
Покрила все любов'ю і теплом.
Мені ти стала рідною Одесою,
І морем чорним, де є білі кораблі.
Ти стала музикою, чарівним оркестром,
Народом, що живе на цій землі.
Ти стала шляхом, на який я вийшла,
І плаєм довгим в рідному краю.
В душі моїй ти - квіткою розквітла,
І я, понад усе, Тебе люблю!!!
2006'©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618595
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.11.2015
автор: Тіна Травнева