Я не можу писати. І вже не болить.
За два роки без тебе - вже звичне життя.
... На моєму даху часто янгол сидить,
І мовчить; так минають хвилини/години, літа.
Знову листя під ноги розкидало нам,
У міста величезні, де натовп і шум.
... Я сьогодні відправлю листа тобі, мам, -
Все гаразд. І тому, не хвилюйся, прошу.
В мене, дійсно, все добре. Я досі живу.
Я люблю світлу осінь, яка за вікном.
Зараз рідко, та деколи трохи пишу...
В кожне слово, вкладаючи серця тепло.
Завтра день буде кращим, і сонце зійде...
Мам, я вірю, що все це було не дарма!..
Може, врешті, закінчиться люта війна...
Бо інакше навіщо усе це, усе...
... На даху плакав янгол, мій янгол добра.
А у серці розбитому досі діра...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618592
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2015
автор: Тіна Травнева