Твоє "прощай" мені вже не болить,
Твоє "прости" вже зовсім ні до чого.
І я не зупинюся ні на мить,
Переступивши стоптані пороги.
Безжалісно назавжди залишаю
Все запорошене вчорашнім пилом.
Старанно з пам'яті й душі змиваю
Усі проблеми недешевим милом.
Назустріч всім вітрам й новому снігу,
Не оглядаючись назад і ні на кого,
У вир життя влітаю я з розбігу,
Бо так чогось боюсь всього старого...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618527
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2015
автор: Наташа Марос