Є у саду нашім пташина,
Клює насіння та зернини,
До сонця тягнеться,тепла.
Коли ж надворі завірюха,
Ми покладем сальця їй трохи,
Щоб не голодною була.
А хто ця пташка?Так,синичка,
Носить вона жовту спідничку,
У блузи сині рукави.
Мала синичко-українко,
Співай же весело і дзвінко,
Люби цей світ,літай,живи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський