Моя рідня розкидана по світу
В роки лихі і голоду й війни.
Світило кожне зна свою орбіту
Світилам з того курсу не зійти.
Ну, а людині? Те земне тяжіння -
Чи сил додасть, чи прийде у вісні?
Як берестку набратися терпіння
Що небо підпирає на горбі ?
Ще на зорі минулого століття
Той бересток у землю вкинув дід,
В часи святі і в роки лихолліття
Терпляче бересток чекає рід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2015
автор: Тетяна Акименко