[i]Ївга - героїня фільму Вікторії Трофименко "Брати. Остання сповідь" (2015)
Фільм отримав низку нагород на численних фестивалях міжнародного масштабу.
Після того, як у кінозалі увімкнули світло, я ще хвилин зо п'ять не могла ані підвестися, ані зронити бодай слово. Просто сиділа в прострації. Я давно не бачила таких сильних кінокартин.
А потім Ївга прийшла до мене.[/i]
Вас було завжди двоє.
Перший хиливсь на захід,
Другий – туди, де квіти
Темряву з неба п’ють.
Вас було завжди двоє.
Перший ховався в праху,
Другий – в палючім світлі
Барву змивав мою…
Другий – солодкий, перший –
Кров, що стіка за комір,
Кожен із вас по-свому
Дер мене, наче кіт.
Час своє діло вершить.
Час моє тіло стомить,
Скрутить, немов судома…
Хай тільки вас щадить.
Перший розтисне зуби,
Другий – заїсть вудило,
Квітка впаде в багнюку
Тисячу сотень раз…
Сонце мене голубить
В грізнім своїм горнилі,
Білі простерті руки
Квітнуть стібками язв.
Зашморгом стане слово,
Кліткою – рідна стеля,
Сточить гірка ненависть
Роджене в щасті зло.
Я повернуся знову.
Я повернуся з нею,
Щоб між двома серцями
Третє, як міст, лягло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618379
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.11.2015
автор: Леся Kürbis