Я б сказала, що люблю тебе
та не пам'ятаю як це
Відтоді як покинув мене
Стерла з пам'яті усе
Ці солодкі спогади дитинства
ще ширяють у голові
Але ж хіба я винна
що розчарувалась у тобі?
І зараз із розпростертими обіймами
очікуєш поваги і любові
А я збираюсь із силами
і обриваю на цьому слові
Не знаю, чи є прощЕння
у серці малої дитини
Навіть твоє повернення
не зменшує вини
Для тебе кров як вода
Її напилась я сповна
Достатньо сліз пролила
тож зникни із мого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618161
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2015
автор: Sakur@