[i]Звернення до Донбасу[/i]
Ми є народ, а не якісь людці,
Що коротають час для сну і їжі,
І усвідомить істини нам ці
Пора давно й єднатися скоріше.
Тоді ніякий ворог не страшний,
Як кулаком ми сорокамільйонним
Ударимо по паліях війни,
Єдиний фронт створивши, – не загони.
Ми є народ, гартований в борні,
Крові ніколи теж не шкодували,
Политі нею зерна і в стерні
Прекрасні сходи воленьки давали.
Тож ні збороть, ні приручити нас,
І віру у серцях уже не вбити,
Її лише зміцнити може час.
Нікому Україну не скорити!..
2.11.2015.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618135
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.11.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)