***

Колись  ми  зникнемо  у  безвісті  століть,
Залишаться  лиш  наші  мрії  і  бажання.
Вони  єдине,  заради  чого  варто  жить,
Вони  дарують  нам  надію  і  кохання.

Коли  помрем  –  від  нас  залишуться  думки,
Що  полетять  за  порухами  вітру.
Вони  осядуть  на  думках  нових  творців,
Щоб  дарувати  крапельку  безсмертя  і  надії...

/2015/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2015
автор: Олексій Журавленко