Вогонь іще палає,ще горить
Та вже за мить любов моя
Свічею спаленої стане,
Вкриє тіло кольором туги,
Чорним цвітом
З ароматом солодкоїдучим.
Й дивний спокій,
Як осінній сон,
Змахне прощально,
Мов крильми,руками
Над прірвою життя
І вузлом з тяжкими думками...
Ми розвіємося
Сірим попелом амбри
Над нашими могилами
Й роками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2015
автор: nitka6