Як все більше і більше ненави́діти себе,
Посібник для цього не потрібен мені.
Все ж немає потреби питати у неба,
Немає вже сенсу копати могилу брехні.
Все та́к недоладно лежить під ногами,
Із правдою разом змішалось багно.
Як же вправно ви всі убивали словами,
Щоб ніхто не згадав як насправді було.
Як вкривалась земля, як лилась тая кров,
Що гіркою була і вам не належить.
Як хотілось зібрати оберемки тих дров
І палати й палити ту диявольську нечисть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617880
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.11.2015
автор: O.Lorelay