Скажи мені, сволото з служби тилу,
Який в “пластмасу” одягнув бійця:
Ти певен, що не встануть із могили
Тобою спалені святі серця?
Ти мрієш і надалі наживатись
На ранах патріотів, на крові?
Гадаєш на курортах розважатись,
Поки Герої гнитимуть в землі?
Не буде так, скотина міністерська!
Бо є на світі Вищий, Божий Суд –
Він жде тебе, істота людожерська,
Щоб змити з рук твоїх кривавий бруд!
За горе матерів прийде розплата,
За долі зламані дітей-сиріт,
За підло знищене життя солдата –
Усі щури будуть складати звіт!
Вже Вища Справедливість на порозі!
Її не спинять бакси і чини!
Народний гнів НІЩО спинить не в змозі,
Ще є у Неньки месники-сини!!!
Слава нації! Смерть ворогам! Кіндрат & Корінь. 31.10.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617841
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 02.11.2015
автор: Кіндрат Корінь