Вдивляюсь в осінь-чудо із чудес:
Палітра кольорів в однім букеті,
У райдузі неначе світ воскрес,
Дощі і сум зливаються в дуеті.
Знов плаче небо, наче сирота
Що сонечко тепло десь загубило.
Така чаклунка осінь золота
Де листя, трави барвами накрило.
Густі тумани парком пронеслись
Залишили холодний поцілунок.
У вічнім ритуалі заплелись
Несуть у ньому, осені, дарунок.
Холодні дні,морозні тихі ночі
Густі дощі-в них літо відліта.
В палітрі кольорів малює очі
Та, загадкова осінь золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2015
автор: Леся Утриско