Солодкий вечір серед трав, прошептаний старим повітрям.
Я сам, навколо лиш туман, мене вкриває вітром світлим.
Дивлюсь в омріяні світи, зірками казку починаю
Я вкотре серед пустоти, в собі весь світ перевертаю
Голублю книги сторінки, фантазію морю обідом
Поміж осінньої трави я гріюсь сонцем холодильним
Дощі пройдуть, і сон пройде, і все це зникне між рядками
Лишиться паморозним днем забутий місяць місяцями
А я дивлюся в синю синь- змарнілу, латану землею
Я мов рогіз, мов осока із ароматами женьшеню
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617761
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.11.2015
автор: Сновида