Із них дух волі вичищали.
А він вертався знов і знов.
Вони країну захищали.
Їй віддали усю любов,
Життя незвідане прекрасне
І ненароджених синів.
Вони лягли в гроби дочасно.
Їх душі в виді голубів
Пішли до неба. Кари просять
Для тих, хто сіяв зраду, смерть.
А, мо’, в мовчанку грати досить?
Брехні налито в вуха вщерть.
Пора коня за віжки брати,
Вкраїну-Маму підіймать.
Чи будемо і далі спати?
Хай мертві із небес кричать!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617722
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.11.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)