Туман з пустих і недоречних слів...
Крик павутиння
по кутках кімнати...
І вікна у сльозах роси слідів...
Ненависті тягар
мішок вже не підняти...
Дитячі очі
примирить не в змозі...
Відро з сміттям образ
набите під вінець...
Осколки почуттів
ще гострі на підлозі...
...І попіл двох
вже спалених сердець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2015
автор: Ukraine55