Шикувались вишеньки у ряд,
це осінь влаштувала їм парад,
жовтила кожен їх листок,
щоб відправляти з вітром у танок.
Коли із вітром стануть танцювати,
падати їм з вишень і кружляти,
засипати чорну землю і траву,
і додати для землиці жовтизну.
Залишати дрібні гілочки,
у яких заплутались листки,
не зумів їх вітер відірвати,
щоб собі із ними танцювати.
Швидко наступає листопад,
жовтобокими вишні стоять,
зелений лист у кроні забринить,
жовтіє за осінній день і мить.
Фотографія автора.
10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2015
автор: Светлана Борщ