Твоя поява в моєму житті - то ще та провокація.
Зухвало ввірвався, зостався щоби свій лад встановить.
В моєї незламності на захист встала емансипація
Хто кого, чи наз́авжди, сьогодні спробує приручить?
Твої до дрібниць, для системи, продумані схеми,
Кілька вдалих баталій - та реалії вільно ламають шаблон,
При перевазі у зброї в тебе,банально, тактичні проблеми.
Тож маю право забрати законно назавжди в полон.
І на чию допомогу ти ще так прагнеш чекати?
В такому полоні знімати кайдани ,напевно, даремно.
Твій рятунок від зброї єдиний - звикати кохати.
Тікати й не пробуй, навіть тоді,коли в світі давно уже темно.
Ти можеш звичайно все заперечити та - приречений,
Стріляти очима, хапатись за грати,чекати розплати, благати,
Гіркою поразкою в цій битві ти мною обпечений,
Тож не ві́давши правил,з амазонкою знай краще не грати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2015
автор: Оксана Остряниця