Це лише сніг, і та зима,
Що забере тебе з собою,
Під кригу і під талий лід.
Вже не залишить нашої любові,
І почуттів, що рвались у політ.
Це тільки дощ, в осінню днину,
що б’є мелодію сумну,
твою, мою, таку єдину.
Залиш мене хоч на хвилину
Під небом в хмарах потону.
Це може сон, чи то така реальність?
Там де серця не б’ються в унісон,
І не зважають на банальність,
Забуду і піду в полон,
В свою бентежну ірреальність.
16.02.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617346
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2015
автор: Васильева