Шурхотіла мишка
і бігала тишком-нишком
під підлогою у нірці,
шум лунав десь звідти.
Тихше, мишко, не шуми,
утікай звідси, біжи:
на дивані кішки сплять
і вушками ворушать.
Повертаються на звук
три пари котячих вух
і тебе почують умить:
сонна киця, та не спить.
Примостились киці утрьох,
осінь вже, холод прийшов,
гріють кицьки животи,
бережись, мишко, і ти.
Будеш бігати по хаті
і не станеш утікати,
то в живіт киці потрапиш,
оком не встигнеш побачить.
Давай, мишко, утікай,
у хаті - котячий рай:
з’їли шийку і молоко,
і заснули поки що.
А як мишка зашумить,
то прокинеться за мить
вся котяча братія:
буде котократія!
Фотографія автора.
29.10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617241
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 30.10.2015
автор: Светлана Борщ