Донбас і Крим – дві незагойні рани
На України тілі молодім.
Ледь позбулася втікача-тирана,
Як він війну покликав нам тоді.
Невже не міг раніше тут умерти,
Щоби сиріток менш було, калік?!
Скільки життів принесено у жертву!
Цей гріх страшніший, ніж зробив Каїн.
Це він на власну землю слав неволю
І пополам народ увесь ділив,
І покропила кров синівська поле
Держави, яку так і не любив.
Тремти ж тепер між плем’ям московитів,
Знай: України волю – не збороть.
І ти кремлівський кегебіст-правитель,
Не зазіхай на трон, чужий народ,
Бо Україна – не твоя держава,
Й коріння наше має інший сорт,
І душі наші щирі – не іржаві.
Для нас «окурок» ти, а Яник – ідіот.
15.10.2015.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617222
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.10.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)