Я молився б на холод,
але це все одно що
молитися смерті.
Безглуздо молитись.
Що я можу
тільки ненавидіти, бо
це дає безвихідну силу
ненавидіти себе і числа
на табло годинника.
У 8
годинах роботи 480 хвилин
у 480 хвилинах 28 800 секунд,
і кожну треба відчекати на морозі.
Як можна
молитись на 480 хвилин?
Хоча, коли від холоду
репає шкіра на руках,
хоч і вдягнених у дві рукавички,
коли брови
починає ломити від холоду,
коли від холоду макітриться у голові
та мозок,
що неповільно
перетворюється на субпродукти
починає кіксувати і кулаки спухають
до розмірів самосвала, а в печері рота
виникають
голоси -
молитимешся
і лаятимешся
однаково без
сило й безна
дійно бо хол
однохолодно
холоднохоло
днохолоднох
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616776
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 28.10.2015
автор: dydd_panas