У склянці з водою залиш свої принципи
як залишають у вазі квіти після гучного свята.
Від палючого сонця минулі мрії зникають,
так і не ставши чимось більшим
ніж просто штатком пирога з м’ятою.
Сьогодні ти веселий думаєш про все неземне.
Через п’ять хвилин від перехожого слово грубе.
Так сильно віриш чужим обіцянкам
зовсім не помічаючи,
як вони тебе із середини гублять.
Коли захочеш комусь подзвонити
у хвилини самотнього вітру,
згадай що десь на Землі є та,
яка буде поруч і навіть невластиві чоловіку
сльози витре.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2015
автор: Даринка Мрачек