А мого болю вистачить на всіх -
Солодке щастя веснами відміряла,
Що у сльозах і мій потоне сміх
Казали, та не вірила, не вірила...
Здавалося, а, може, то був гріх,
Що молодість повернеться крилатою,
Любов'ю загориться від утіх
І серце знов палатиме, палатиме...
Та тільки-но ступала я у світ,
Закручений тугими перевеслами,
Сміявся наді мною горицвіт...
Я ж плакала за веснами, за веснами...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616657
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2015
автор: Наташа Марос