Твій образ на заплаканім вікні
Мені так довго осінь малювала.
І я жила,немов в казковім сні,
Щодня з тобою зустрічі чекала.
Твою світлину в рамці на столі
Учора в безнадії геть прибрала,
І на холоднім,запітнілім склі
"Прощай!" із болем в серці написала.
Душа живе,немов на ланцюгах,
А серденько закуте у кайдани.
Себе шукаю у чужих думках,
В піснях ліричних "Арії" й "Нірвани"...
Жорстокість світу,дійсність непривітна,
Похмурість днів,беззоряність ночей...
Вмира в самотині душа тендітна
Без океану лагідних очей...
Твій образ на заплаканім вікні
Мені вже осінь більше не малює.
Прийди тепер до мене хоч у сні..
Вустами серця образ твій цілую...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2015
автор: Mavka_Lisova