[b]ВОГОНЬ[/b] (сонет)
Вогонь – шляхетний Прометеїв дар,
Без котрого би рід людський не вижив:
Не мав би світла, ні тепла, ні їжі…
О, як за подвиг свій титан страждав!
Але дарунок ворогом стає,
Як вирветься і вже не має спину,
Садок спалити може і хатину,
Лишити тільки згарище своє.
Вогонь домашній і вогонь пожеж –
Життя основа і біда без меж,
Це, безумовно, явище єдине,
Що містить протилежності… Авжеж,
Залежить все від тебе лиш, людино,
Як і для чого в світі ти живеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616622
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 28.10.2015
автор: Лавинюкова Тетяна