Недавні вибори показали низьку громадську позицію політикуму та, передовсім, громадян. Після тривалої розрухи на Сході України українці так і не навчилися знаходити вовків в овечій шкурі. На виборах знову перемагає гречка та гроші і це ницо - українці далі свідомо вибирають бомбардування, розруху, сяючі гради, буки, тополі, гіацинти та інші подарунки гуманітарних комвоїв ворожої країни. На жаль, після тих всіх поневірянь та анексій українці вибирають занепад та розруху, біль та смерті своїх синів і дочок. Українці буквально продовжують мислити первісними інстинктами та шлунками. І вони ще не скоро мислитимуть про майбутні покоління, бо радянська окупація, Голодомори та відсутність політики українізації, програми декомунізації впродовж двадцяти п’яти років (щонайменше донедавна), зробили з більшості мешканців південних, частини центральних і східних областей стадну масу.
Боляче визнавати, але українці навіть не здатні вчитися на своїх помилках і свідомо-несвідомо стають на ті самі граблі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616620
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.10.2015
автор: Андрій Яремко-Ярий