Жорстокість людська випирає з кордонів,
Ненависть і злоба не мають межі!..
А заздрість регоче: “Душа у полоні!” -
І точить на людство отруйні ножі…
А люди - як люди: біжать за пророком,
Шукають Месію, а… гинуть в гріхах!..
Час гупає молотом: “Око - за око!” -
І душу дірявить скривавлений цвях…
О люди, прозрійте, отямтеся, люди,
Над вами чорніють прокльони-хрести!..
Історія ваших “дія́нь” не забуде…
А вам ще свій хрест... манівцями нести!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616517
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2015
автор: РОЯ