Хотів, щоб витягла пістоля
Й поцілила у серце словом?
За нас все вирішила доля,
Давно її присуд готовий.
І буде зорі ніч гойдати.
І буде сонцем день горіти.
І землю по зимі клечати
Прийде весна. І буде літо!
Для нас - зима, закритий ірій…
Червоне світло тягне зебра.
Тож вирву, мов тату на шкірі,
Тебе звідтіль, де ліві ребра.
Зебра – пішохідний перехід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)