[i]Ця осінь – мені, навіює смуток,
В палітрі днів – сумний сірий дощ.
На когось чекає, новий здобуток,
Я ж без діла, тиняюсь між площ.
Ця осінь знов, нагадає про тебе –
Незнайому дівчину із снів.
А я знову втікатиму від себе,
До далеких й забутих тих днів.
Де зустрів тебе і ми покохали,
Здавалось щастя, буде – роки.
Але тоді ми ще навіть й не знали,
Що це щастя, в нас вкрадуть – круки.
Було все й нічого було не треба,
Тільки погляди, наших очей,
Від тебе, мені – лишилось півнеба,
І смуток, цих безсонних ночей.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616372
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2015
автор: Валерій Кець