Як я довго чекав, як я довго чекав,
Щоб почати з тобою розмову,
Пролетіли літа, пролетіли літа,
Я до тебе звертаюся знову…
Пломеніє душа,серце болем щемить,
Я портрет твій малюю і нині,
Бо без тебе мені вже не хочеться жить,
Для нас двох місце є у хатині.
Як я мрію, кохана, про затишок наш,
Я б тебе, як принцесу леліяв,
Я беріг би любов, по житті був би страж,
Твої сумніву - думи розвіяв…
Ти не знаєш, як важко мені в даний час,
Я вже мріями поле засіяв,
Як я прагну щоб нам, лише нам, звучав вальс,
Щоб здійснилась в житті моя мрія.
Проклинаю той час, що тебе відпустив,
Та напевно така наша доля,
Ти окремо жила, в самоті і я жив,
А між нами пінилося море.
Повернулася ти, помінялось життя,
Народилася знову надія,
Світ змінився ураз, чути серцебиття,
Може здійсниться бажана мрія?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2015
автор: Віталій Назарук