Коли сонце сідало, мов курка, на жердину за горизонтом, щоби поринути у сон,
а місяць пробивав гострим рогом дорогу в ніч,
коли Космічна Фея скакала на своєму білому в сіре яблучко коні Чумацьким шляхом
і засвічувала над небесним склепінням Землі зірки-ліхтарі,
коли пустіли вулиці і сквери, мов металеві коробки із льодяниками в руках п’ятирічної дитини,
вона шукала його слова для свого серця між тисячами слів, які він висипав на полотні вічності, і не знаходила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616287
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 26.10.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)