Не зрозуміє всесвіт пару,
Бо ми удвох – єдиний світ.
Кохання вимага запалу,
І відведе обох від бід.
Так тепло, в погляді твоєму,
Мені зігрітись, назавжди.
Отак з тобою вдвох живемо,
Добра, лишаючи сліди.
Стосунки – це страшна робота,
Безпринципова і важка.
Вона покаже справді хто ти.
Дорослість – справа нелегка.
Упертість виженем за двері
І ревнощі штовхаєм в спину,
А недовірі рот заклеїм,
Брехні не лишимо й хвилини.
Стосунки, як міцний будинок,
Старанно треба будувати.
Вкладати душу безупинно
Часу не можна марнувати.
Удвох разом. А всі довкола,
Шепочуть різне нам у спину,
Ми не дует, а стали – соло,
І наша пісня – солов’їна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2015
автор: Antonina Vinnitskaya