Об’єднала доля нас у пару,
Разом ми, як небо і земля,
З вуст твоїх я пригублю нектару,
Ну, а серце гучно промовля:
Приспів:
Я, моя кохана, через роки,
Пронесу наш вогник до кінця,
Хай життєві куряться дороги,
Але ми прийдемо до вінця.
І тоді на двох одна стежина
І любов на двох лише одна,
Біль і радість теж на двох єдина,
І на двох омріяна весна.
Жити так, щоб дарувати квіти,
Каву в ліжку з милою удвох,
Щоб в коханні полум’ям горіти,
Від нещастя, збереже нас Бог.
Приспів.
Об’єднала доля нас у пару,
Ти волошка, житом виріс я,
Пісню заспіваю під гітару
І таку, як пісня солов’я.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2015
автор: Віталій Назарук