Знову світло зоря обрізає як ніж
Знову темрява суне як ворог
Сонце, прошу тебе, залишайся на ніч
Залишайся, здолаємо морок
Без тебе в темноті бродить блідий панич
І на розсуд безжалісний править
Сонце, прошу тебе, залишайся на ніч
Не дамо йому більше лукавить
Безпорадні, не встигши розправити пліч
Зірки, зойкнувши, падають... долі
Сонце, прошу тебе, залишайся на ніч
Досить кривди, страждання і болю
Темні сили чатують. Рогатий не спить
Вимагає свої забаганки
Сонце, прошу тебе, затримайся на мить
Дай надію, що вернешся зранку
Сотні рук у молитві на схід піднялись
У єдинім по світло благанні
Сонце, просим тебе, назавжди залишись
І не маємо більше бажання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616093
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.10.2015
автор: Сергей Рекун