Я гуляю з Тобою цією осінню,
Хоча Ти, фізично, на іншій планеті.
Жовтень. Туман. Музика. Домисли.
Джульєтто, скажи, хто Твої Капулетті?
Озером чайки літають над хвилями.
Люди парами. За руки прив’язані.
Папір зіпсувати дуже легко чорнилами,
А Ти струмом по серцю. Вольтами. Фазами.
Обіцяй залишатися кожною осінню:
Дощами. Листками. Холодом. Місяцем.
Ходити квартирою сонною, босою.
Обіцяй залишатися, хоч мені і не віриться.
Цілуй мене словом. Нотами. Ямбами.
Торкайся до серця. Пінцетами. Скальпелем.
Будь кіноплівкою. Будь мелодрамами.
Тільки залИшилась, була би і далі Ти.
Давай, прогуляємось зимою ми сніжною,
У завірюху зігріємось кавою.
Знаєш, начхати свята, а чи грішна Ти,
Коли зносить дах з Твоєю появою…
25.10.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2015
автор: (с) Кучерявий