Ніколи не знаєш що ховається в потаємних кишеннях твоєї свідомості. Вона - наче підземний перехід без світла, яскравих вогнів та ліхтариків, йдучи по якому наштовхуєшся на нові незрозумілі речі, об'єкти, розгледіти які не можеш тому що відсутнє світло. Маєш можливість тільки на дотик відчути форму та текстуру, а все інше прийде з часом. Тут нам не заважають поверхневі подразники яким в радість сліпити очі і автоматично закривати наші повіки. Ми з легкіскістю можем натиснути вмикач нашоі уяви щоб переміщатися в просторі за лічені секунди. Наша фантазія працює на повну швидкість, поступово запускаючи всі механізми нашого організму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2015
автор: Даринка Мрачек